Писал когда разошелся с своей девушкой, просто хотелось как то розрядится, самому понравилось, вот решил тут написать, может кого подбодрит, кому то просто понравится...

Чому все так складно, чому так буває
Коли несподівано щастя втрачаєм
Чому за весь час безмежної втіхи
Ми не стараємось це запобігти

Коли все вспливає і серце страдає
Тоді освідомлюєм що ми втрачаєм
Але вже запізно щось поміняти
Вона вже рішила й не хоче мінятись

Можливо все можна було би змінити
Но знову це важко буде пережити
Но все ж не втрачайте останю надію
Життя не просте боріться за нею.

А хто від безсилля опустить руки
того все життя картатимуть муки
Чому не рішились все поміняти
Чому ми безсиллі самі обирати

Простіше забутись чим щось поміняти
Так нас навчили, проблеми минати
Але це лиш втіха, два кроки назад
Задумайтесь рідні, зробіть крок вперед!

То что сочинил - молодец))
Но рифмы нету, разве что в первых строчках, последние 4 строчи не имеют логической цепочки..

Но все равно ты молодец))))